Цикл міжпрограмних роликів, присвячених важливим історичним фактам, подіям, що розвивалися довкола становлення української держави починаючи від перших спроб українського народу здобути Незалежність.
Темою роликів стали історичні факти, битви, події, учасниками яких стали українці, які боролися проти поневолювачів, загарбників, піднімали повстання та робили спроби створити Україну -- вільну і незалежну країну.
Історія України - це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія - це крок до мрії.
Темою роликів стали історичні факти, битви, події, учасниками яких стали українці, які боролися проти поневолювачів, загарбників, піднімали повстання та робили спроби створити Україну -- вільну і незалежну країну.
Історія України - це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія - це крок до мрії.
Першим кроком до утворення теперішньої України послугувало створення могутньої монархічна держава, Київської Русі, з центром у місті Києві, що виникла в IX столітті в результаті об'єднання східнослов'янських племен під владою князів династії Рюриковичів.
Перший період історичного розвитку, що характеризується швидким зростанням могутності держави, охоплює майже 100 років — з 882 року, коли на престол у Києві сів Олег, до смерті Святослава у 972 році. Базуючись у вигідно розташованому в стратегічному плані Києві, варязькі князі підпорядкували собі найважливішу торговельну артерію по Дніпру — "шлях із варягів у греки", підкорили східнослов'янські племена й знищили своїх основних суперників у цьому регіоні. Так було створене величезне господарське й політичне об'єднання, здатне й готове кинути виклик могутній Візантійській імперії.
Другий крок на шляху до мрії став періодом розквіту Київської Русі. Він охоплює князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого, що було добою зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення ним вершини політичної могутності й стабільності, економічного та культурного розквіту.
На противагу територіальному зростанню попереднього періоду тут переважає внутрішній розвиток. Дедалі відчутнішим стає законопорядок. Надзвичайно важливим було впровадження християнства, що принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовираження населення Київської Русі.
На противагу територіальному зростанню попереднього періоду тут переважає внутрішній розвиток. Дедалі відчутнішим стає законопорядок. Надзвичайно важливим було впровадження християнства, що принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовираження населення Київської Русі.
Третій крок. Жахливим іспитом для Русі стало Золотоординське іго, але водночас саме в ці роки особливо проявилася нездоланна сила духу народу. На кінець ХІІ - початок ХІІІ ст. у Центральній Азії утворилася могутня монгольська держава. Татаро-монголи поступово просуваються до кордонів Київської Русі. Захопивши Переяслав та Чернігів, він виступив на Київ. Падіння столиці відкрило хану Батию шлях на Захід і на Русі встановилося іноземне іго на довгих 238 років.
4-й крок. Рубіж XIV—XV століть став тяжким, чорним періодом для України, її пошматували литовські, польські, угорські феодали. Під ударами іноземних поневолювачів загинуло Галицьке-Волинське, а згодом і Київське князівство. На плацдарм для грабіжницьких нападів на Україну і Росію перетворили турецькі і татарські феодали південноукраїнські степи. Тоді народ створив власні збройні сили. Це було козацтво. Саме воно взяло на себе одну з основних державних функцій — захист рідної країни.
Крок 5 - Національно-визвольна війна середини XVII ст.
Історія України - це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія - це крок до мрії. Після поразки козацьких повстань 20--30-х років XVII століття Річ Посполита розгорнула політику широкого наступу на українство. Гноблення селян і міщан, національно-релігійні утиски, вИкликали в українців ненависть до польської шляхти, магнатів і королівської влади. Усе це спричинило могутній вибух народного гніву. Врешті-решт окремі спалахи непокори переросли в національно-визвольну війну. Її рушійною силою стало козацтво, а провідником -- Богдан Хмельницький. Він прагнув відвоювати у Речі Посполитої загарбані нею західноукраїнські землі, які ще не ввійшли до складу Української Гетьмaнської держави, і водночас домогтися незалежності від політики Москви. Ідеї національно-визвольної війни, революційні перетворення середини XVII століття залишились дороговказом для подальшої боротьби за незалежну українську державу.
Немає коментарів:
Дописати коментар